Тут нема що довго розказувати. Ситуація зазвичай реально сумна.
У тебе ще нема досвіду і екпертності щоб тебе брали на якусь оплачувану роботу. Тому запралата буде херня. В районі 8к – 15к. Враховуючи скільки коштує житло – то особо не розженешся.
Але все можливо.
Конкретний план складати тобі. Але з основних стратегій
- рівномірна
- ривками
Рівномірна
В сенсі що ідеш на якусь роботу де платять хоча б достатньо для життя, не обов’язково щоб багато. Але головне щоб вона
- була максимально підходяща до якогось із цікавих тобі напрямків подальшого розвитку (щоб зразу ж дивитись що как і якщо таки надумаєш рости в цьому, то вже мати певний досвід)
- мінімально тебе стомлювала щоб додому ти приходив максимально бодрячком з силами і натхненням рости і розвиватись далі
- щоб було чим по менше робочих годин і побільше можливості відпроситись
- класно якщо там можна в процесі роботи слухати аудіокнижки
І от у вільний від роботи час пробуєш себе і вчишся
Ривками
один ривок за грішми – інший ривок це на пошуки.
В ривкові за грішми ідеш і наскільки дозволяє здоров’я (не більше) навантажуєш себе роботою можна складною якщо там більше платять. Працюєш з ранку до вечора, відпочиваєш лиш по вихідних (щоб не згоріти нах_р). Обходишся при мінімумі всяких покупок. Якщо кудись ідеш з друзями чи дівчатами – то мінімально тратиш, в ідеалі взагалі не тратиш. Чим побільше відкладаєш.
В якийсь момент коли подушка достатньо велика – робиш ривок на пошуки себе. В якийсь із таких ривків таки вирішуєш чим ти хочеш займатись всерйоз (а не як підробіток) і тоді уже ідеш або працювати і в процесі довчаєшся. Або якщо спершу треба підготовитись – ідеш готуєшся, вчишся. Тоді ідеш на роботу. Живеш уже на зароблені з тієї роботи гроші. Живеш далі і далі розвиваєшся.
Легко не буде
Але твоя молодість – твій найкращий друг
Молодим людям частіше допомагають, до них ставлять з більшим розумінням і шо головне – у молодих людей є більше енергії.
Навіть якщо з батьками не пощастило – ще не привід здаватись)