Предметні області будуть нище, покищо про що я люблю з ними робити:

Творити

Не знаю чи добре це чи погано. І не знаю як це пояснити в тексті. Це краще всього відчувається при живому спілкуванні, з самого погляду і міміки і тем до яких мене тягне.

Але якщо таки спробувати пояснити, то: я від душі ентерпреньор. Причому не підприємець, не бізнесмен, а саме ентерпреньор.

* підприємець – це просто хитрожопа людина хто в будь-якій ситуації щось знайде і придумає і викрутиться. Прєдпріімєт що-небудь. Причому в моїх асоціаціях це людина безпринципна хто і наркоту буде продавати, і що-завгодно просто заради своєї вигоди.
А я хоч і теж з шилом в одному місці, гіперактивний і постійно щось роблю і точно не пропаду. Але мені важливо щоб по-чесному з людьми і щоб своїм трудом і талантом, а не по головах.
Звісно ж я не 100% альтруїст, і харчуюсь не лише Божим духом. Мені теж треба гроші і про свою вигоду я теж думаю. Але якщо так щоб не дбати про понти, а дбати саме про комфорт, то навіть 1000usd/місяць покриває 90% моїх потреб. А це більш ніж досяжна планка навіть якщо жити чесно і ходити на приємну для серця роботу.

* бізнесмен – це людина хто обов’зково має свій власний бізнес (а то і кілька).
А я хоч і не маю нічого проти бізнесменів. Будучи бізнесменом теж можна щось створювати. Але я й не маю нічого проти найманих співробітників.
Мене більше хвилює не стільки сам статус бізнесмена, скільки можливість щось створювати. Зазвичай робота по найму чи по контракту цьому теж не заважає, а іноді навіть бувають випадкиНу наприклад ти хочеш зробити якусь класну open-source штуку. Грошей щоб стати спонсором в тебе нема. Грошей від comunity теж мало, особливо на старті. Але є якась компанія Х яка готова найняти тебе щоб ти робив їх open-source проект. Якщо це не якась там кока-кола або подібна корпорація зла, то чим не шикарна угода? Не обов’язково ж бути бузінесменом аби робити щось класне коли робота на дядю – єдиний спосіб при якому ти можеш творити.

А ентерпреньор – це людина хто все життя живе в своїх рожевих окулярах. Іноді стає бізнесменом, а іноді й не стає. Іноді заробляє мільярди, а іноді й звичайну собі зарплату як зарплату. Але завжди думає як би принести світові користь, завжди щось мутить вертить крутить щось робить пробує виходить не виходить намагається старається. Якесь таке. Це більше духовна тяга, це відчувати треба, я хз як це описати.

про предметні області які я більше всього люблю буде трохи нище.

Досліджувати і вчитись

Це хоч і логічно вилазить із першої пристрасті. Адже щоб створити щось класне – треба дізнатись що означає “щось класне” і дізнатись найкращий спосіб як це можна створити. А для цього треба щось дослідити. Щось освоїти. І тому моя пристрасть щось створювати лиш підсилює пристрасть щось досліджувати. Але пристрасть щось досліджувати для мене самостійна.

Пошук істини і пізнання чогось – це більше ніж просто інструмент. Я тащусь навіть від самого процесу навіть коли досліджую або вчусь щось просто аби досліджувати і вчити.
Регулярно проводжу експерименти, часто дуже дурні. Пожираю багато контенту (слухаю читаю) і якось прям підсвідомо відчуваю якийсь незвичний дискомфорт коли день пройшов, а я нічого цікавого не дізнався.

Тут я теж не знаю чи добре чи погано. Зазвичай ця природня тяга робить мене щасливішим, але бувають і проблеми. Але є що є.

Вчити (інших)

Толку бути дуже розумним і просто так ним вмерти?
Будь-яке знання чи творіння має бути передане іншим. Краще якесь десь недовчити, але передати людям хоча б те, що є. Чим вивчити все на світі і з всім тим самому ж померти.
У мене така логіка.

Крім того я тащусь бачити як люди ростуть. Це як готувати свій борщ, як вирощувати свою цибулю на балконі, але ще серйозніший і захоплюючіший рівень.

Крім того я регулярно тащусь від моментів прозріння коли я комусь щось пробую розказати і в процесі сам прям на новому рівні пізнаю тему.

Крім того я навіть просто от люблю впасти на вуха і когось вчити як жити що робити, розказувати про як працює світ, про як працює комп’ютер і яку-завгодно дічь яка мене колись здивувала і тепер хочу аби й не тільки я це знав.
(деколи це буває задовбує людей. Я це знаю і розумію якщощо. Стараюсь відчувати межу і не перенавантажувати. Тому як мені здається я контролюю цю тягу і використовую її з благими намірами)

Предметні області

Виникають питання: “що саме я люблю досліджувати?”, “що саме я люблю творити?” і т д. (ну у мене б виникли).

І я сам не до кінця знаю. Існує багато цікавих мені речей. Причому рівень зацікавленості кожною з них постійно змінюється. В школі особого вибору не було і я тащився від всього підряд. Перший курс мені було страх як цікаво зрозуміти що і як навколо мене відбувається. Потім я зрозумів що у мене туго з людьми і почала набирати обертів психологія. Потім приклеїлась економіка. В 2019 я прям горів менеджментом. А в кінці червня знову повернулась цікавість до технологій. Більшою мірою фронтенд і дизайну. Словом пропорції увесь час різні. Але букет той самий

ІТ (інфомаційні технології) і взагалі інженерія
Все включно. Найбільше звісно ж більш інформаційна сторона, в сенсі високорівневе програмування, дизайн і менеджмент. Але й як працює обладнання для роботи з інформацією теж цікаво. Словом все люблю. Все ІТ в усіх збочених формах. І навіть деколи не тільки ІТ, а й будь-який інший інженерний напрямок чуток копнути.

Психологія
З акцентом на практику. Це й про командний дух, і про природу стада і нації, це й про стосунки з жінками, це й про виховання дітей, це й про виховання себе, це й про маніпуляції свідомістю, це й про наркоту там всяку, це й про навчання вчитись, про уміння переконувати, уміння виступати. Для мене психологія це про все що зв’язане з психікою, тобто з душею. І все це досить цікава штука.

Економіка і її родичі
Менеджемент, маркетинг, фондовий ринок, торгівля, економічна теорія, географія, історія, політика. Всякі отакі речі. Економіка це досить обширне поняття, але для мене це матеріальний відголосок душі, матеріальний наслідок психіки. Причому психіки усіх людей зразу. І теж мегазабавна цікава мені штука.

Інше
Я не гидую іншими напрямками. Тим паче що інформація неможлива у вакуумі, ІТ не може існувати саме по собі. Мені цікаве і фермерство, і будівництво, і медицина, і всяке різне. Але то прям дуже по-трошки. І типу не те щоб я цікавився тільки ІТ, психологією і економікою, але відсотків так 70% припадають саме на цих 3. А інше вже чисто як інше.

Замість закінчення

Люди рідко прям на 100% точно знають чого вони хочуть і що вони люблять. Тим паче смаки постійно потрошки змінюються. Я не виняток. Тут я описав основні тенденції які помічав за собою. Надіюсь написав зрозуміло. Але так то всі деталі і недозрозуміння можна уточнювати вживу.